Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (22) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Людвік Т$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 15 Представлено документи з 1 до 15 |
|||
| 1. | 
Денисова М. Ф. Eнтеросорбція в комплексному лікуванні соматичних захворювань у дітей [Електронний ресурс] / М. Ф. Денисова, Л. І. Омельченко, О. Г. Шадрін, Н. М. Музика, Т. А. Людвік // Перинатология и педиатрия. - 2013. - № 4. - С. 20-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2013_4_7 | ||
| 2. |
Людвік Т. А. Ліпідний спектр крові в дітей з ревматичними хворобами [Електронний ресурс] / Т. А. Людвік // Перинатология и педиатрия. - 2015. - № 1. - С. 46-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2015_1_12 Мета роботи - вивчити ліпідний спектр сироватки крові в дітей з ревматичними хворобами з урахуванням функціонального стану печінки. Дослідження проведено в 75 дітей з ревматичними хворобами, серед них було 66 хворих на ювенільний ревматоїдний артрит, 6 - системний червоний вовчак та 3 - на ювенільний дерматоміозит. Комплексне клініко-лабораторне обстеження включало визначення функціонального стану печінки за даними клінічного, біохімічного (АлАТ, АсАТ, лужна фосфатаза, білірубін, показники білкового спектру сироватки крові, тимолова проба) та ультразвукового дослыджень, стану ліпідного обміну за показниками концентрації в сироватці крові холестерину, тригліцеридів, <$E alpha>-холестерину, <$E beta>-холестерину. Концентрацію загального холестерину та тригліцеридів визначено ферментативним методом (Enzymatic-spectrophotometric ) на апараті СОВАС MIRA, <$E alpha>-холестерин (ммоль/л) - у надосадковій рідині після осадження проби осаджувальним розчином із набору Biosystems. У дітей з ревматичними хворобами при високій активності і швидко прогресуючому перебігу захворювання, що потребує тривалої терапії протизапальними та базисними хворобомодифікуючими препаратами, виявлено ознаки порушень ліпідного обміну атерогенної спрямованості. Висновки: найбільш виражені порушення ліпідного спектра крові мають хворі з ревматичними хворобами та порушенням функціонального стану печінки, що потребує моніторингу показників ліпідного спектра крові в цієї категорії дітей і включення до комплексної терапії гепатопротекторів і препаратів жовчогінної дії. | ||
| 3. |
Людвік Т. А. Вміст 25-гідроксихолекальциферолу в сироватці крові дітей з ювенільним ревматоїдним артритом [Електронний ресурс] / Т. А. Людвік // Перинатология и педиатрия. - 2015. - № 3. - С. 63-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2015_3_14 Мета роботи - вивчити концентрацію 25-гідроксихолекальциферолу в сироватці крові дітей при різних варіантах ювенільного ревматоїдного артриту (ЮРА) з урахуванням ступеня активності захворювання. Обстежено 29 дітей віком 2,5 - 15 років з даною патологією. Усім хворим проведено загальноклінічне обстеження. Для оцінки активності хвороби поряд з клінічними критеріями визначено показники ШОЕ та СРБ, а також вміст прозапального цитокіну ФНП-<$E alpha> і його розчинних рецепторів (ФНП-Р55, ФНП-Р75) у сироватці крові за допомогою імуноферментного аналізу із використанням ексклюзивних реактивів від David Wallach (Israel, Weizman Institute of Science Rehovot). Рівень 25-гідроксихолекальциферолу - з використанням комерційного набору Vitamin D3 screening kit (Швейцарія). Вміст кальцію у сироватці та еритроцитах венозної крові - за допомогою біотестнабору (Лахема-Борно, Чехія). Контрольними показниками були дані, одержані при обстеженні 16 здорових дітей такого ж віку, що і хворі діти. Показано, що вміст 25-гідроксикальциферолу в сироватці крові таких хворих значно нижчий порівняно з показниками норми. При системному варіанті ЮРА показники 25-гідроксикальциферолу в сироватці крові знижуються до межі його дефіциту в організмі. Висновки: хворим дітям доцільно призначати препарати вітаміну D з метою нормалізації рівня 25-гідроксикальциферолу у сироватці крові одночасно з проведенням медикаментозної терапії протизапальними і базисними препаратами. Така корекція вітамін D-статусу у хворих на ЮРА сприятиме підвищенню ефективності лікування, збільшенню тривалості ремісії та зменшенню частоти загострень суглобового синдрому і рецидивів захворювання. | ||
| 4. | 
Муквіч О. М. Хвороба Кавасакі: особливості клінічної симптоматики та лікування [Електронний ресурс] / О. М. Муквіч, А. М. Мацкевич, О. А. Бельська, Т. А. Людвік, Л. Б. Петренко // Современная педиатрия. - 2017. - № 5. - С. 137-141. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2017_5_20 | ||
| 5. |
Бельська О. А. Особливості трофологічного статусу при ювенільному ревматоїдному артриті залежно від забезпеченості організму вітаміном D [Електронний ресурс] / О. А. Бельська, Л. І. Омельченко, О. М. Муквіч, І. В. Дудка, Т. А. Людвік, Н. М. Вдовіна // Перинатология и педиатрия. - 2018. - № 1. - С. 111-117. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2018_1_24 Мета роботи - оцінити трофологічний статус у дітей, хворих на ювенільний ревматоїдний артрит, з урахуванням забезпеченості організму вітаміном D, активності та тривалості захворювання. Обстежено 27 дітей, хворих на ювенільний ревматоїдний артрит, віком від 2 до 17 років (основна група) і 20 здорових дітей (контрольна група). Для оцінки трофологічного статусу розраховано індекс маси тіла та коефіцієнт трофологічного статусу. Концентрацію лептину плазми крові визначено шляхом твердофазного радіоімунологічного аналізу, Бельгійськими наборами на Гамма-лічильнику STRATEС. Рівень 25(ОН)D виміряно з використанням імуноферментного набору для кількісного визначення 25-гідроксивітаміну D та інших гідроксильованих метаболітів у сироватці або плазмі виробництва Immunodiagnostic Systems Ltd (IDS Ltd) (Велика Британія). Порушення трофологічного статусу різного ступеня, зниження концентрації вітаміну D відмічено майже у всіх хворих на ювенільний ревматоїдний артрит. Виявлено досить високу пряму корелятивну залежність важкості трофологічної недостатності від ступеня активності ювенільного ревматоїдного артриту, низького рівня лептину та сироваткового рівня вітаміну D (r = 0,60). Діти, які тривалий час хворіють на ювенільний ревматоїдний артрит (понад 2 роки), мали менше виражену трофологічну недостатність, на відміну від дітей, які захворіли нещодавно, але більш глибокий дефіцит вітаміну D. Висновки: дітям з ювенільним ревматоїдним артритом показано моніторування рівнів 25(ОН)D і лептину в сироватці крові для оцінки нутритивних розладів та подальшої їх корекції. | ||
| 6. | 
Лукашук В. Д. Клінічне значення сироваткових цитокінів і генотипу інтерлейкіну-8-251 Т>А у дітей з хронічним гастритом, індукованим Helicobacter pylori [Електронний ресурс] / В. Д. Лукашук, В. І. Баб’як, О. А. Бовкун, Б. А. Дмитришин, Н. Ю. Бондаренко, Т. А. Людвік, Н. О. Палагнюк, К. В. Вакулич // Medical science of Ukraine. - 2019. - Vol. 15, № 1-2. - С. 34-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnmu_2019_15_1-2_7 | ||
| 7. | 
Муквіч О. М. Складні питання ранньої діагностики системного червоного вовчака у дітей [Електронний ресурс] / О. М. Муквіч, Л. І. Омельченко, О. А. Бельська, І. В. Дудка, Т. А. Людвік, А. М. Мацкевич // Здоров'я дитини. - 2020. - Т. 15, № 2. - С. 112-119. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2020_15_2_9 Наведено дані про сучасні клінічні прояви системного червоного вовчака (СЧВ) у дітей та підлітків з описом поліморфізму окремих симптомів ураження шкіри, кістково-м'язової системи та внутрішніх органів, які є складними щодо ранньої діагностики захворювання. Висвітлено питання класифікаційного аналізу СЧВ, акцентовано увагу на тому, що класифікаційні критерії не завжди достатні для ранньої діагностики захворювання в дитячому віці, що в окремих випадках призводить до "випадання" хворих із неповністю сформованими синдромами та/або нетиповими формами захворювання. Діагностичні критерії СЧВ SLICC (2012) є достатньо інформативними, але вони не знайшли широкого впровадження в клінічній практиці дитячої ревматології. Наведено класифікаційні критерії ACR/EULAR (2017). Подано результати динамічного моніторування стану 22 пацієнтів, які протягом останніх 10 років лікувались у дитячій клініці інституту. Показано, що у 28 % хворих діагноз було верифіковано лише за повторних госпіталізацій, у 10 % - майже через 6 років після дебюту хвороби. Наведено опис окремих клінічних випадків СЧВ: у пацієнта з первинно-хронічним перебігом (ураження шкіри та кістково-м'язової системи) і дитини з підгострим тяжким перебігом хвороби з ураженням нирок. Висвітлено можливості їх діагностики в дебюті захворювання за застосування запропонованих ACR/EULAR (2017) класифікаційних критеріїв СЧВ. Застосування сучасних клінічних та імунологічних критеріїв діагностики СЧВ здебільшого надає змогу встановити діагноз у ранні терміни захворювання та своєчасно розпочати патогенетичну терапію.Наведено дані про сучасні клінічні прояви системного червоного вовчака (СЧВ) у дітей та підлітків з описом поліморфізму окремих симптомів ураження шкіри, кістково-м'язової системи та внутрішніх органів, які є складними щодо ранньої діагностики захворювання. Висвітлено питання класифікаційного аналізу СЧВ, акцентовано увагу на тому, що класифікаційні критерії не завжди достатні для ранньої діагностики захворювання в дитячому віці, що в окремих випадках призводить до "випадання" хворих із неповністю сформованими синдромами та/або нетиповими формами захворювання. Діагностичні критерії СЧВ SLICC (2012) є достатньо інформативними, але вони не знайшли широкого впровадження в клінічній практиці дитячої ревматології. Наведено класифікаційні критерії ACR/EULAR (2017). Подано результати динамічного моніторування стану 22 пацієнтів, які протягом останніх 10 років лікувались у дитячій клініці інституту. Показано, що у 28 % хворих діагноз було верифіковано лише за повторних госпіталізацій, у 10 % - майже через 6 років після дебюту хвороби. Наведено опис окремих клінічних випадків СЧВ: у пацієнта з первинно-хронічним перебігом (ураження шкіри та кістково-м'язової системи) і дитини з підгострим тяжким перебігом хвороби з ураженням нирок. Висвітлено можливості їх діагностики в дебюті захворювання за застосування запропонованих ACR/EULAR (2017) класифікаційних критеріїв СЧВ. Застосування сучасних клінічних та імунологічних критеріїв діагностики СЧВ здебільшого надає змогу встановити діагноз у ранні терміни захворювання та своєчасно розпочати патогенетичну терапію. | ||
| 8. |
Омельченко Л. І. Синдром компресії черевного стовбура аорти (MALS-синдром): клінічна презентація та складності діагностики в дитини підліткового віку [Електронний ресурс] / Л. І. Омельченко, О. М. Муквіч, Н. М. Вдовіна, О. С. Годік, А. В. Палійчук, О. А. Бельська, Т. А. Людвік // Український журнал перинатологія і педіатрія. - 2020. - № 2. - С. 107-113. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2020_2_17 Синдром компресії черевного стовбура аорти (MALS-синдром) виникає внаслідок здавлювання черевного стовбура аорти серединною дугоподібною зв'язкою діафрагми або її внутрішніми ніжками та характеризується різного ступеня вираження абдомінальним болем, втратою маси тіла, у частини хворих спостерігаються симптоми вегетативної дисфункції та транзиторна некон'югована гіпербілірубінемія. Частота аномалій будови аортального отвору діафрагми становить 10 - 24 %, проте клінічна симптоматика MALS-синдрому відмічається тільки в 0,4 - 1,0 % випадків, найчастіш е у пацієнтів підліткового та молодого віку, переважно жіночої статі, астенічної тілобудови. Наведено клінічний випадок дівчинки із синдромом компресії черевного стовбура аорти, госпіталізованої до педіатричного відділення для дітей старшого віку ДУ "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук'янової НАМН України" зі скаргами на підвищення температури тіла до фебрильних цифр, виражений біль у животі протягом тривалого часу, рефрактерний до знеболювальних та спазмолітиків, а також на епізоди діареї, закрепів, нудоти, блювання, запаморочення, непритомності, тахікардії, схуднення. З анамнезу відомо, що дитину неодноразово обстежено в клініках за місцем проживання, встановлено діагноз хронічного гастродуоденіту, синдрому вегетативної дисфункції, призначено патогенетичну, симптоматичну терапію без значного ефекту. У зв'язку з нападами пароксизмальної тахікардії заплановано радіочастотну катетерну абляцію. При госпіталізації - стан середнього ступеня тяжкості, звернуто увагу на блідість, астенізацію, адинамічність дитини, виражений абдомінальний больовий, диспепсичний синдром, тахікардію. Під час обстеження - загальноклінічні, біохімічні показники в межах фізіологічної норми. За даними езофагогастродуоденоскопії виявлено ознаки рефлюкс-езофагіту, еритематозної гастропатії, дуоденогастрального рефлюксу II ст. За даними ультразвукової діагностики органів черевної порожнини не встановлено патологічних змін. За даними гідросонографії верхніх відділів травного тракту виявлено ознаки вираженого дуоденостазу з неможливістю виключити динамічну верхню кишкову непрохідність; ознаки рефлюкс-езофагіту, гастродуоденопатії, гастроптозу. У зв'язку з вираженим абдомінальним больовим синдромом, схудненням, збереженням закрепів, явищами часткової кишкової непрохідності проведено комп'ютерну томографію органів черевної порожнини та малого тазу, за даними якої виявлено компресію черевного стовбура аорти серединною дугоподібною зв'язкою діафрагми, калібр судини в ділянці устя - 3 мм, дистальніше - калібром до 6 мм. Після клінічного та параклінічних обстежень дитину скеровано на консультацію до хірургів, проведено лапароскопічну декомпресію черевного стовбура аорти. Дівчинку оглянуто через 1,5 місяця після хірургічного втручання, відмічено значне поліпшення стану дитини: зменшення абдомінального больового, диспепсичного синдрому, регрес нападів тахікардії, покращення апетиту. Дівчинці рекомендовано продовжити дотримуватися дієтичних рекомендації, а також спостереження педіатра і дитячого хірурга. | ||
| 9. | 
Тарасюк Б. А. Можливості ультразвукової діагностики в оцінці структурних змін органів травлення в дітей, які отримують медикаментозну терапію з приводу ревматоїдного артриту [Електронний ресурс] / Б. А. Тарасюк, Т. А. Людвік // Репродуктивное здоровье женщины. - 2008. - № 1. - С. 227-229. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rzzh_2008_1_56 | ||
| 10. |
Омельченко Л. І. Оцінка трофологічного статусу дітей з ревматичними хворобами [Електронний ресурс] / Л. І. Омельченко, О. М. Муквіч, О. А. Бельська, І. В. Дудка, Т. А. Людвік // Здоров'я дитини. - 2021. - Т. 16, № 3. - С. 239-244. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2021_16_3_7 Аналіз сучасної медичної літератури свідчить, що в дитячій ревматології недостатньо приділяється уваги питанням оцінки трофологічного статусу хворих дітей. Мета роботи - дослідити нутритивний статус дітей з різними нозологічними формами ревматичних хвороб (РХ). Матеріали та методи. Досліджено нутритивний статус 35 дітей з РХ, із них: 5 - із системним варіантом ювенільного ідіопатичного артриту (ЮіА), 13 хворих на суглобову форму ЮіА, 4 пацієнти з системним червоним вовчаком, 3 - зі змішаним захворюванням сполучної тканини (синдром Шарпа), 6 - з ювенільною системною склеродермією, 4 хворі на ювенільний дерматоміозит. Усім хворим проведено загальноприйняте комплексне клінічне, лабораторне та інструментальне обстеження. Для оцінки трофологічного статусу визначали індекс маси тіла, рівень лептину у сироватці крові імуноферментним методом і розраховували коефіцієнт трофологічного статусу. Висновки. Результати проведених досліджень свідчать, що трофологічна недостатність різного ступеня виявляється у 78,5 % дітей з РХ; клінічно проявляється зниженням маси тіла, виснаженням м'язової маси, жирової тканини, змінами шкіри та її придатків, слизових оболонок, органів зору, ротової порожнини, серцево-судинної системи. Найбільш виражена трофологічна недостатність встановлена у дітей із системним варіантом ЮІА, з ювенільною склеродермією та дерматоміозитом. | ||
| 11. | 
Омельченко Л. І. Ураження серця при ювенільній системній склеродермії (клінічний випадок) [Електронний ресурс] / Л. І. Омельченко, О. М. Муквіч, О. А. Бельська, І. В. Дудка, Ю. І. Климишин, Н. М. Руденко, Р. В. Калашнікова, Д. Л. Ісмакаєва, Н. М. Вдовіна, Т. А. Людвік // Медичні перспективи. - 2021. - Т. 26, № 3. - С. 219-227. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2021_26_3_32 Ювенильный системный склероз имеет множество клинических проявлений, которые отличаются от таковых у взрослых. Диагностика на ранних стадиях - проблематична. Течение заболевания и тяжесть прогноза зависят от вовлечения в процесс внутренних органов, прежде всего сердца, легких, почек. Поражение сердца является частой и прогностически неблагоприятной мишенью склеродермического процесса у взрослых, но у детей диагностируется редко. Цель работы - изучение особенностей клинических проявлений системного склероза у ребенка с тяжелым поражением сердца. Представлен полиморфизм клинической симптоматики тяжелого поражения сердца с развитием дилатационной кардиомиопатии у годовалого ребенка с системным склерозом. Особенностями случая являются ранний дебют системного склероза у ребенка с отягощенным наследственным анамнезом по аутоиммунной патологии (псориаз у отца и бабушки), быстрое прогрессирование аутоиммунного процесса, тяжелое поражение сердца по типу некомпактной (дилатационной) кардиомиопатии, положительная клиническая динамика при применении патогенетической терапии. Раннее выявление сердечно-сосудистого поражения при применении современных методов диагностики, своевременное проведение адекватной терапии в мультидисциплинарной команде и регулярный сердечно-сосудистый скрининг позволяет улучшить прогноз, качество жизни и снизить летальность. | ||
| 12. |
Омельченко Л. І. Концентрація 25(OH)D у сироватці крові та окремі аспекти клінічного перебігу ювенільної склеродермії [Електронний ресурс] / Л. І. Омельченко, О. М. Муквіч, Д. Л. Ісмакаєва, О. А. Бельська, Т. А. Людвік // Український журнал перинатологія і педіатрія. - 2021. - № 3. - С. 44-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2021_3_9 Мета роботи - оцінити забезпеченість вітаміном D дітей і підлітків із системною склеродермією з урахуванням її дебюту та клінічного перебігу в різні періоди розвитку дитини. Обстежено 14 дітей віком 1 рік 3 місяці - 17 років із системною ювенільною склеродермією (ЮСД) і 10 здорових дітей контрольної групи. Концентрацію 25(ОН)D визначено в сироватці крові з використанням комерційних наборів Vitamin D 3 - Screeningkit, Швейцарія, відповідно до інструкції фірми виробника. Результати. У всіх пацієнтів з ЮСД виявлено зниження рівня 25(ОН)D у сироватці крові - (24,55 +- 9,32) нг/мл, порівняно з показниками здорових дітей (39,98 +- 3,11) нг/мл. Найнижчі концентрації циркулюючої форми вітаміну D у сироватці крові визначено в пацієнтів з лімітованою формою системної ЮСД з геміатрофією за типом Паррі-Ромберга та "удару шаблею" (14,07 +- 3,38) нг/мл, а також з дебютом генералізованої швидко прогресуючої склеродермії в дітей пубертатного віку - (16,31 +- 4,6) нг/мл. Висновки: дітям з ЮСД слід проводити оцінку вітамін-D-статусу шляхом моніторування концентрації 25(ОН)D у сироватці крові для вирішення питання щодо призначення їм препаратів вітаміну D. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. | ||
| 13. |
Муквіч О. М. Ідентифікація пацієнтів із ризиком дефіциту вітаміну D при ювенільному ідіопатичному артриті [Електронний ресурс] / О. М. Муквіч, Л. І. Омельченко, І. В. Дудка, О. А. Бельська, Н. М. Вдовіна, Н. Б. Мацюк, А. М. Мацкевич, Т. А. Людвік, Д. Л. Ісмакаєва // Здоров'я дитини. - 2021. - Т. 16, № 6. - С. 396-402. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2021_16_6_4 Мета роботи - визначити фактори ризику зниження забезпеченості вітаміном D (ВD) у хворих на ювенільний ідіопатичний артрит (ЮІА) і розробити опитувальник для швидкої ідентифікації дітей, які потребують моніторування концентрації 25OHD у крові. Проведено клініко-лабораторне обстеження 78 дітей віком 2 - 17 років з ЮІА. Застосовані загальноклінічні, біохімічні, статистичні методи та стандартизований критеріальний метод тестування. Установлені найбільш несприятливі фактори ризику зниження забезпеченості організму ВD у дітей з ЮІА, розроблений опитувальник, за допомогою якого можливо виявляти осіб, які мають високий дефіцит ВD. Фактори ризику оцінено в балах. При анкетуванні хворих на ЮІА визначена загальна кількість балів, отриманих кожним пацієнтом. У дітей, які під час тестування отримали більше ніж 264 бали, лабораторно підтверджені недостатність або дефіцит ВD. Створено електронну версію опитувальника в онлайн-сервісі для проведення дистанційного тестування з можливістю переглядати результати по кожному респонденту окремо та визначати пацієнтів із високим ризиком дефіциту вітаміну D. Опитувальник також дозволяє відокремити групи пацієнтів із ризиком недостатності ВD для подальшого моніторування концентрації 25OHD у сироватці крові, що є корисним у клінічній практиці дитячого ревматолога, педіатра та сімейного лікаря. Висновки: у пацієнтів з ЮІА необхідним є визначення факторів ризику зниження забезпеченості організму ВD для ідентифікації індивідуумів, які потребують встановлення його концентрації в крові з подальшим моніторуванням. Розроблений опитувальник дозволяє зібрати інформацію про ризики розвитку недостатності ВD, оцінити їх та визначити базову когорту пацієнтів для проведення лабораторних досліджень і вирішення питання про доцільність призначення їм препаратів вітаміну D. | ||
| 14. |
Муквіч О. М. Персоніфікований вибір дозових режимів і тривалості застосування вітаміну D при ювенільному ідіопатичному артриті [Електронний ресурс] / О. М. Муквіч, Н. М. Вдовіна, Л. І. Омельченко, Т. А. Людвік, С. К. Стрижак // Сучасна педіатрія. Україна. - 2022. - № 5. - С. 69-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2022_5_11 Мета роботи - підвищити ефективність профілактики та корекції D-гіповітамінозу за ювенільного ідіопатичного артриту (ЮІА) шляхом оптимізації алгоритмів дозових режимів і тривалості застосування препаратів вітаміну D (ВД). Проведено клініко-лабораторне обстеження 118 дітей, хворих на ЮІА, віком від 3 до 18 років. ВД-статус оцінено за концентрацією 25(OH)D у сироватці крові за допомогою імуноферментного аналізатора фотоелектричного "Reader ER 500". Усім пацієнтам у комплексі лікувальних заходів призначено препарати вітаміну D3 відповідно до розроблених алгоритмів з урахуванням наявності тригерних факторів зниження забезпеченості організму цим вітаміном, існуючих світових рекомендацій і вихідного рівня 25(OH)D у сироватці крові. Застосування препаратів вітаміну D3 за схемою 4000 МО/д протягом двох місяцив із подальшим продовженням у дозі 2000 МО/д протягом одного місяця сприяло досягненню у всіх пацієнтів достатніх концентрацій 25(OH)D (36,7 - 47,5 нг/мл) у сироватці крові. У разі застосування ВД у дозі 4000 МО/д протягом одного місяця, а потім ще впродовж двох місяців ПО 2000 МО/д оптимальн концентрації 25(OH)D у сироватці крові (31,55 - 45,14 нг/мл) були досягнуті лише в 52,9 % дітей. Пдтримувальна терапія в подальшому протягом шести місяців у дозі 1000 МО/д забезпечувала у 61,86 % дітей достатні концентрації ВД, а у 38,14 % відмічалася тенденція до зниження вмісту 25(OH)D (26,83 +- 2,99) нг/мл, що свідчило про недостатність зазначеної пдтримувальної дози ВД для дітей із хронічним прогресуючим запальним процесом і наявністю коморбідної патології та несприятливих факторів ризику, які впливають на забезпеченість організму цим вітаміном. Встановлено, що за ЮІА дозу насичення (4000 МО/д) препаратами ВД слід визначати залежно від вихідного ступеня його недостатності в організмі, особливостей клінічного перебігу та застосованої терапії основного захворювання, наявності факторів, що призводять до зниження забезпеченості організму ВД. Підтримувальна терапія в дозі 2000 МО/д протягом шести місяців надає змогу з високою вірогідністю утримувати оптимальну концентрацію 25(OH)D в організмі. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. | ||
| 15. |
Антипкін Ю. Г. Стан кальцієвого гомеостазу і окремі аспекти його порушень при ювенільному ідіопатичному артриті [Електронний ресурс] / Ю. Г. Антипкін, Ю. В. Марушко, Л. І. Омельченко, О. М. Муквіч, Т. А. Людвік, Н. Ю. Бондаренко, О. А. Бовкун, Д. Л. Ісмакаєва // Здоров'я дитини. - 2022. - Т. 17, № 8. - С. 367-373. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2022_17_8_3 У патогенезі ювенільного ідіопатичного артриту (ЮІА) головну роль відіграють імунопатологічні зміни в організмі з втратою толерантності до елементів власних тканин, при цьому важливе значення мають порушення в обміні кальцію (Са) та метаболізмі кісткової тканини, які виникають внаслідок автоімунного запалення, застосованої фармакотерапії та дії низки інших чинників, що негативно впливають на кальцієвий гомеостаз в організмі. Мета дослідження - дослідити особливості кальцієвого гомеостазу й окремі аспекти його порушень з оцінкою структурно-функціонального стану кісткової тканини при ЮІА з урахуванням клінічних підтипів і активності захворювання. Обстежено 62 дитини з ЮІА, з них 11 із системним і 51 пацієнт з оліго- та поліартритом віком від 3,5 до 16 років. Визначали концентрації у сироватці крові загального кальцію (за допомогою тест-набору Lachema, Чехія), зв'язаної з білком та ультрафільтрованої фракцій, вміст неорганічного фосфору (загальноприйнятим спектрофотометричним методом за допомогою аналізатора Cobas 6000 з використанням тест-системи Roche Diagnostics, Швейцарія), активність загальної лужної фосфатази (ЛФ) і активність її ізоферментів (кісткової та кишкової) з використанням тест-системи Lachema (Чехія). Проводили ультразвукову остеометрію п'яткової (трабекулярної) кістки за допомогою апарата Achilles фірми Lunar (США). Висновки: при ЮІА мають місце зміни в показниках концентрації загального кальцію та його білковозв'язаної та ультрафільтрованої фракції у сироватці крові, які свідчать про напруженість кальцій-фосфорного обміну та можливий дефіцит кальцію в організмі вже на ранніх стадіях патологічного процесу. Зниження активності ферменту лужної фосфатази та її кісткового ізоферменту асоціюється з порушеннями структурно-функціонального стану кісткової системи у хворих на ЮІА, що прогресують із тривалістю хвороби. Хворі з ЮІА потребують своєчасної діагностики та моніторингу порушень кальцій-фосфорного обміну з оцінкою структурно-функціонального стану кісткової системи для цілеспрямованої корекції комплексної терапії за рахунок застосування препаратів для підвищення процесів регенерації кісткової тканини та зменшення прогресування остеопенії й остеопорозу і збереження здоров'я зростаючого організму. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |